Живу без почуттів –
Немає їх у серці.
Лунає дзвінко скерцо
Із гущави дворів.
Пил пристрасті згорів,
Змело вже й попелище.
Веселий вітер свище
Над рвучкістю мостів.
Невесело без слів,
Що перлами блищали.
Думки позасинали
У затишку гаїв.
Не чути тихий спів,
Що лоскотав мрій струни,
Не видно рук фортуни
У множині життів.
Лиш так, як Ти хотів…
Немає коментарів:
Дописати коментар