Я люблю твої очі й вуста
І дивлюся в їх сяйво щоночі,
Тільки знаю – кохання нема,
Поміж нами та згасла іскра,
Що мені дарувала мир-спокій,
Я торкаю солодкі вуста.
Ніжний спогад, як грай-вітерець,
Розбудив від зимової сплячки
Мою душу... напну комірець
І піду по вітрах навпростець
Геть від тебе, від злої гарячки, -
Я скажу вам: кінець вже, кінець!
Але серце шепоче: люблю!
Сни тривожать тебе, твоє щастя.
Я піду, я вже скоро піду,
Ти позбудешся злої напасті...
Намагаюсь, благаю не впасти,
А у серці клекоче: люблю!..
Немає коментарів:
Дописати коментар