пʼятниця, 3 грудня 2010 р.

О подаруй мені свій сміх!

О подаруй мені свій сміх! -
Як сонце вигляне з туману
Твоїх очей, як сніг розтане
В твоїй душі, зітре обмани,
Простить мені тебе - мій гріх.

О подаруй мені свій сміх! -
Він розведе в душі багаття,
У серці зродиться завзяття,
Палка любов, як цвіт латаття,
Розквітне знов, і зникне сніг.

О подаруй мені свій сміх…
Без нього жити я не зможу,
Ним - згасле серце розтривожу
І пророщу зернину Божу -
Любов до тебе, рідний сміх.

Немає коментарів:

Дописати коментар