Алмаз

Я невпинно шукаю алмаз,
Щоб на світ подивити крізь нього,
Крок зробити нагору, до Бога,
І вмістити душею свій час.
Я невпинно шукаю алмаз.

Його сяйво яскрить у серцях
І засмучених, й добрих, і вбогих,
Вбогих тілом і духом, бо Богу
Непотрібна безглузда хвала, –
Його сяйво пірнає в серця.

Плотським пилом заражена кров,
А духовним прикутий мій розум,
Почуття обпікають морозом...
Треба рватись з минулих оков
І вмістити від Бога любов.